Св. Альфонс знаний серед простолюддя як великий почитатель Пресвятої Євхаристії. Але чи всі знають джерела, з яких Альфонс черпав набожність до Євхаристійного Ісуса? Без сумніву, одним із таких джерел була творчість св. Франциска Салезія ― великого попередника св. Альфонса, з творчості якого Альфонс черпав, зокрема в царині Божої любові, а головно Євхаристії. Ми вже раніше, ознайомлювалися про впливи св. Франциска на Альфонса (хто не читав ― почитайте), а в цьому дописі пропоную лише роздумати над чудовим фрагментом із книги «Філотея» св. Франциска, де власне йде мова за Євхаристію.
Нагадаю ще, що обидва святі жили і працювали приблизно в однакових умовах: Франциск боровся з кальвіністами, Альфонс ― із єрессю янсенізму. Одні заперечували Євхаристію, другі ― ставили занадто високі вимоги для її прийняття. Однак Господь у своєму Провидінні покористувався цими двома «стовпами Церкви», щоб направити Свою Церкву у правильному руслі. Отож далі просто насолодімося прекрасним поясненням св. Франциска про Євхаристію, а вкінці буде подано дві цитати св. Альфонса, який наче продовжив цю духовну лінію…
«…Коли світські люди запитають тебе, чому ти так часто приступаєш до Св. Причастя, скажи їм, що чиниш це для того, щоб навчитися Божої любові, очиститися від недосконалості, позбутися своїх злиднів, утішитися у смутку, зміцніти. Скажи їм, що два типи людей повинні часто спішити до Св. Причастя: досконалі, котрі, будучи такими обдарованими, чинитимуть собі кривду, не наближаючись до криниці досконалості, також недосконалі, щоб вони могли належно прямувати до досконалості. Часте Св. Причастя потрібне сильним, щоб не ослабли, а слабким, щоб набралися сил; хворим, щоб виздоровіли, а здоровим, щоб не впадали у неміч. І додай, що ти – як незріла, слабка і хвора – часто маєш потребу черпати там, де є твоя досконалість, твоя міць і твій лікар. Скажи їм, що ті, котрі не мають багато світським клопотів на голові, повинні часто приступати до Господнього Столу, бо мають для цього час; а ті, котрі заклопотані справами світу, – так, як їм того треба; кожен, зрештою, хто багато працює й обтяжений клопотами, повинен також підкріплюватися поживною їжею, і чим частіше. Скажи їм, що приймаєш Пресвяті Дари, щоб навчитися приймати Їх добре, бо не у змозі чинити добре те, в чому часто не вправляєшся.
Часто приступай до Св. Причастя, Філотео, слідуючи в цьому за порадою духівника. Повір мені, що так само, як зайці наших гір біліють зимою, коли постійно дивляться на сніг і його споживають, так і ти від вдивляння в красу, доброту й чистоту, які укриті в тому Божественному Таїнстві, і від його частого споживання ціла станеш красивою, доброю і чистою». (Св. Франциск Салезький «Філотея. Шлях до набожного життя». Розділ XXI Як слід приймати Святе Причастя).
Святий Альфонс у «Як любити Ісуса Христа в щоденному житті», а зокрема у спеціальному своєму Євхаристійному творі «Посіщення Пресвятої Євхаристії» повторює, продовжує і розвиває дану тематику, кажучи так: «Бог збожеволів з любові до людини і прагне нею бути любленим». Рівно ж заохочує до відвідин Христа у кивоті: «Біля Найсвятіших Тайн сумні радіють, нерозумні розумнішають, слабкі стають сильнішими, убогі ― багатшими. Тож ідімо до Христа. Пам’ятаймо, що Христос не залишить наших відвідин без нагороди».
Нехай ці думки і позиції двох авторитетів у духовному житті: Франциска Салезія і Альфонса Лігуорі допомагають нам духовно зростати і міцніти при помочі Пресвятої Євхаристії.
Що варто знати про життя Франциска Салезького
Франциск народився 21 серпня 1567 року. З-поміж численної родини Франциск був найстаршою дитиною. Вдома отримав глибоко католицьке виховання, головно завдяки матері. Прикладне поступання матері стане для нього визначальним і пізніше святий наголошуватиме на тому щоб миряни посеред численних занять вміли єднатися з Господом Богом. У 1573 р. розпочинає навчання в єзуїтському колегіумі. У 15 р. подався на студії до Парижа; через негативний вплив протестантизму в той час ним оволоділи сумніви – чи спасеться чи не є призначений на прокляття. Однак спокій душі віднайшов лише тоді коли віддався в цілковиту опіку Матері Божої. Студіював на Сорбоні теологію і біблістику. З послуху батькові який хотів щоб він був юристом, Франциск розпочинає студії у Падуї котрі увінчав докторатом. У 1591 р. відвідує дім Марії у Лоретто (Італія) де складає обіт досмертної чистоти. Відвідує Рим; не узгоджується на пропозицію батька який хотів його оженити і впорядкувати йому світську кар’єру. Проситься до свого єпископа і той висвячує його 1593 р. на священника. Роком пізніше відбуває свою першу місійну подорож щоб відзискати для Христа душі які відпали від віри і перейшли на кальвінізм. Працював як ревний місіонер у Швейцарії, відвідуючи села що розташовувались у Альпах. Вмів нав’язати контакт з простими людьми заохочуючи їх до любові Божої. У своїй праці використовував різні засоби, зокрема записки, можливо через це Церква проголосила його покровителем журналістів.
Серед чеснот вирізнявся незвичною лагідністю; з природи був запальний, – над поборенням цієї пристрасті працював 22 роки, опісля досягнув такого високого ступеня лагідності що коли його зустрічали то невпізнавали, казали що св. Франциск Салезький був такий лагідний як сам Ісус Христос.
Своєю ревною працею навернув на католицизм кілька десяток тисяч кальвіністів. У 1599 р. був оголошений єпископом-помічником. У 1602 р. став єпископом Женеви. Прославився як славний єпископ: відвідав 450 парафій своєї дієцезії розташованих здебільшого в Альпах; невтомно проповідував; сповідав, уділяв Св. Тайни та багато іншого. У 1604 році разом із св. Йоанною де Шанталь створив Згромадження Сестер Візиток, членом якого з часом буде св. Марія Маргарита Алякок. Помер святий нагло у Ліоні коли повертався із зустріччі із королем Франції 28.12.1622.
Його тіло перенесено до костелу в Ансі – в матірний храм сестер Візиток. Беатифікація Франциска Салезія відбулася 1661 р., а канонізація – 1665. Папа Пій V проголосив св. Франциска Салезького Вчителем Церкви. Його твори вирізняються так гарною мовою любові що стали натхненням не для одного святого, зокрема Альфонса Ліґуорі. До найбільш популярних належать Філотея і Трактат про Божу любов. Іконографія представляє святого Франциска Салезія у єпископській мантії.
Молімося. + Боже, з Твоєї волі для спасіння людей св. Франциск Салезький став усім для всіх. Вчини, щоб ми за його прикладом служили ближнім і давали їм відчути твою батьківську любов. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог на віки віків. Амінь.
Впливи Св. Франциска Салезького на духовність Св. Альфонса Лігуорі
Побіжно оглянемо впливи св. Франциска Салезького на духовну формацію і вишкіл св. Альфонса Марія де Лігуорі і розглянемо це питання в контексті пережиття 450-літнього ювілею з нагоди народження св. Франциска – великого почитателя Ісуса і Марії.
Найперше кілька слів про особу св. Франциска Салезького. Франциск де Буазі один з найбільших святих Католицької Церкви прийшов на світ 21 серпня 1567 року в родовому маєтку – в Сальському замку біля Торенса, у Савої. Він був найстаршим із тринадцяти дітей знатного роду. Спершу навчався у Роші, потім ― в Аннесі та Парижі. Цікаво, що є багато схожих рис у біографії святого Франциска Салезького і святого Альфонса Лігуорі. Наприклад, батько Франциска так як і батько Альфонса мріяв про високі посади для свого обдарованого сина, прагнув вивчити його на адвоката, проте у випадку з Франциском йому це невдалося, син обрав шлях священика.
Франциск студіював богослов’я і право (як і Альфонс) в Падуанському університеті. У 1593 році, у віці 26 років, він був рукоположений у священики. Його єпископ, дав молодому священику важку місію: проповідувати в області Шаблс, де поширився кальвінізм. Декілька разів кальвіністи організовували замах на життя о. Франциска, але Боже Провидіння берегло його. Завдяки Божій помочі і ревній душпастирській праці, св. Франциску Салезькому вдалося навернути 72 тис. єретиків! І як тут не згадати Альфонсову боротьбу з янсенізмом. У життєписі св. Франциска Салезького записано, що в приватних розмовах він більше навернув людей до Бога, як з проповідальниці.
У 1599 році Франциск був призначений помічником єпископа Женевського, а в 1602 році успадкував його кафедру. Св. Франциск, як і св. Альфонс є засновником монашого ордену. У 1610 році він разом з Св. Йоанною де Шанталь заснував нове жіноче згромадження – відвідин Пресвятої Діви Марії, більш відоме під назвою Орден Візиток. Для нащадків, св. Франциск Салезький як і св. Альфонс відомий також як духовний керівник й талановитий письменник. Він опублікував трактати про Церкву і впорядкував дві праці, що увіковічнили його ім’я: «Філотея, або шлях набожного життя» і «Трактат про Божу любов» (700 ст., пол. мовою). Власне, взоруючись на ці праці св. Альфонс написав свій славнозвісний твір «Як любити Ісуса Христа». Франциск Салезький помер на 56 році життя, 20 із яких був єпископом – 28 грудня 1622 року в Ліоні (Франція), проживши на відміну від св. Альфонса набагато коротше життя. Він був проголошений блаженним у 1661 році і причислений до лику Святих у 1665 році, а 1877 р. – Учителем Церкви. Вважається покровителем католицьких письменників та журналістів. Спомин св. Франциска Салезького, єпископа і Вчителя Церкви, у Католицькій Церкві – 24 січня.
Багато святих почитали св. Франциска Салезького, в т. ч. і св. Альфонс Лігуорі. А св. Іван Боско з великої шани і любові до цього великого святого і Вчителя Церкви, навіть назвав своє згромадження на честь св. Франциска Салезького, яке відоме під назвою «Салезіяни».
Як я вже згадував на початку статті, 21 серпня 2017 року будемо переживати ювілейне торжество, 450-річчя від дня народження Франциска Салезького. Тому десь з цієї нагоди слід більш детально приглянутися до цієї постаті.
Папа Павло VI з нагоди 400-річчя також від дня народження святого, видав апостольське послання, яке починається словами: «Перлина Савойї та Швейцарії». У цьому посланні описана духовна і пастирська постать Св. Франциска, вплив котрого поширилася далеко за межі його батьківщини та епохи. Бажаючи вказати на актуальність настанов Св. Франциска, Павло VI стверджує, що ніхто з останніх учителів Церкви так не передбачив напер рішення II Ватиканського Собору, як він. Одна з великих заслуг Св. Франциска в тому, що він пригадав усім християнам – монахам, священикам чи мирянам, – що вони покликані до святості. Виникає питання: чи не це саме робив св. Альфонс Лігуорі у своїй епосі? Тому вплив св. Франциска Салезького у цьому питанні на св. Альфонса очевидний.
Після св. Терези Авільської, для Альфонса найважливішим є св. Франциск Салезький. В загальному кажучи, подібність між св. Франциском і св. Альфонсом – колосальна, не лише у біографії, а й у духовності. Обидва святі, головною чеснотою вважають любов. Св. Франциск Салезький належить до улюблених вчителів духовного життя Альфонса, тому можна побачити його вплив на альфонсіанську духовність.
Зокрема, це проявляється у наступному:
1) наголос на велике Відкуплення і безкоштовність спасіння;
2) підкреслення солодкості і делікатності Божої любові і милосердя з метою побудження всіх людей до взаємності у любові;
3) акцентування Волі Божої, яка об’являється у звичайних справах щоденного життя, добачання надприродності у простій щоденності;
4) піклування про розвиток духовності серед світських людей;
5) взаємодія віри і розуму як помочі до осягнення святості;
6) задіювання стрілистих актів (коротких молитов) як форми неустанного зібрання (совокуплення) духа.
Вже згадувалось, що Альфонс на взір Францискового «Трактату про Божу любов» написав свою працю «Як любити Ісуса Христа». Окрім цього, для Альфонса, св. Франциск Салезький був взором єпископського служіння. Альфонс вчився в нього апостольських методів як керувати паствою, практичної контемпляції, залюблення до студіїв і писання, пропагування народної побожності і повної простоти, молитовної єдності з Богом.
Ну що тут ще можна додати…Франциск Салезький і Альфонс Лігуорі – дві перлини Христової Церкви, які дуже подібні одна до одної.
